На Полтавщині зменшується рівень захворюваності на туберкульоз

Версія для друкуВерсія для друку

На Полтавщині зменшується рівень захворюваності на туберкульоз

В області помітно знижуються показники захворюваності на туберкульоз. За результатами проведеної протитуберкульозної роботи захворюваність на всі форми туберкульозу зменшилась на 9,3 % і становить 59,5 на 100 тис. населення. У 2017 році показник становив  65. Нині по Україні – 62,3.

Однак зростання рівня захворюваності відбулося в 9 районах області. Найвищі показники – в Семенівському, Чорнухинському, Глобинському районах.

Про це на апаратній нараді повідомив директор Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Віктор Лисак.

«Тенденція йде до зниження захворюваності, особливо питання стосується  мультирезистентного туберкульозу. В 2018 році смертність від усіх форм туберкульозу в Полтавській області залишалася стабільною, на одному рівні з показниками по Україні. Найвищою вона була в Диканському, Чорнухинському, Машівському районах», – розповів Віктор Лисак.

Він зазначив, що нині перейшли до амбулаторного лікування туберкульозу. І є позитивні результати. Зміни відбуваються й в самій туберкульозній службі. В області створено медзаклад паліативного лікування хворих на туберкульоз на базі Комунального підприємства «Веприцька обласна туберкульозна лікарня Полтавської обласної ради» у Гадяцькому районі.

«Лікарі дотримуються стандартів лікування. Проводиться потужна інформаційна політика. В області впроваджена та ефективно працює тест-система Gene-Xpert молекулярно-генетичної діагностики, яка дозволяє отримати результат протягом 1 доби, встановити діагноз та своєчасно призначити коректну схему лікування», – наголосив Віктор Лисак.

Як зазначив т.в.о. голови облдержадміністрації Олег Пругло, нині в області є позитивні напрацювання в галузі медицини.

«У нас лікують за європейськими стандартами, маємо забезпеченість медичними препаратами, постійно виділяються кошти на ліки. І надалі маємо продовжити реформування фтизіатричної служби області в напрямку амбулаторного лікування та організувати скринінгове дослідження біологічних матеріалів на туберкульоз із застосуванням Gene-Xpert в госпітальних округах регіону», – зазначив Олег Пругло.

Зокрема, Полтавським обласним клінічним протитуберкульозним диспансером в 2018 році залучено позабюджетних коштів на суму 250 млн грн. За рахунок коштів місцевого бюджету придбали обладнання на суму  838 900 грн, за рахунок гуманітарної допомоги отримали обладнання на суму 1 115 051 грн.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації.

 

 

 

 

На Полтавщині за місяць зафіксували понад пожеж та виявили 22 потопельники

Минулого місяця в області сталося 385 небезпечних подій, внаслідок яких 34 людини загинули, 135 травмувалися, 12 людей  врятували. Також виникла одна надзвичайна ситуація. У Кобеляцькому районі впав аероплан.

Про це на апаратній нараді повідомив начальник управління з питань цивільного захисту облдержадміністрації Віктор Стеблянко.

Загалом протягом місяця вогнеборці ліквідували 134 пожежі.  Вогонь забрав життя 3 людей, сімох врятували, постраждало 6 осіб.

«У червні гасили 4 лісові пожежі. Вогонь знищив більше 1 га лісової підстилки. Варто зазначити, що у державних лісгоспах виникло 3 пожежі, там лісової підстилки згоріло 0,01-0,5 га. А в приватному лісовому підприємстві згоріло 1,2 га лісової підстилки. Завдяки підрозділам ДСНС та державного лісгоспу вдалося уникнути масштабної пожежі. Також згорів 1 га пшениці», – розповів Віктор Стеблянко.

На водних об’єктах області за вказаний період загинуло 22 людини, з них 2 неповнолітніх та врятовано двох осіб.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації

 

На Полтавщині завершився двомісячник охорони рибних запасів «Нерест-2019»

 На апаратній нараді підбили підсумки проведення в області двомісячника охорони рибних запасів «Нерест – 2019». На Полтавщині він стартував із 1 квітня.

Заступник начальника управління – начальник відділу рибоохоронного патруля №1 Анатолій Лукіянчук нагадав, що строки заборони на лов риби у весняно-літній період природного відтворення нересту становили: на Кам’янському водосховищі – з 1 квітня по 9 червня (включно), в усіх інших рибогосподарських водних об’єктах в межах підконтрольної території – з 1 квітня по 20 травня (включно), в придаткових системах річок – з 1 квітня по 29 червня (включно).

Загалом до роботи залучили 1173 інспекторів із Полтавського рибоохоронного патруля, НПП «Нижньосульський», РЛП «Нижньоворсклянський», ГУ Національної поліції в Полтавській області, Державної екологічної інспекції Центрального округу. Про це розповів заступник директора Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Олександр Ткаченко. Поінформував, що було складено 1194 протоколи. Вилучено 1793 знаряддя лову, затримано 38 плавзасобів. Вилучено 15303 кілограми риби.

– За порушення правил рибальства в період нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Крім штрафу за незаконний вилов, правопорушнику нараховується сума компенсації за нанесенні збитки за кожну виловлену рибу, – нагадав Олександр Ткаченко. – За весь період двомісячника за постановами органів рибоохорони накладено штрафів на суму 20621 грн, нараховано збитків на суму 978527,5 грн.

За словами Олександра Ткаченка, результати проведеного в 2019 році двомісячника свідчать про поліпшення майже всіх показників порівняно з 2018 роком:

– Кількість вилученої риби зросла на 40 відсотків, кількість складених протоколів – на 36 відсотків, кількість безхазяйних актів – на 4 відсотки, кількість вилучених знарядь лову – на 7 відсотків. Водночас недоліком є те, що майже всі органи державного контролю, які причетні до охорони рибних запасів, у період двомісячника зменшили (на 14 відсотків порівняно з 2018 роком) кількість особового складу, що залучався до рейдів.

Анатолій Лукіянчук розповів про роботу оперативних штабів. Звернув увагу на маловоддя у відповідний період.

– На початок нересту рівневий режим Кременчуцького водосховища становив 79,89 метра й не досяг навіть на кінець нерестового періоду нормального рівня – 81 метра. При загальній площі нерестовищ водосховища – близько 9,9 тисячі гектарів – великі масиви нерестових ділянок збереглися лише в Сулинській затоці. Їх площа сягає 36 відсотків від площі всіх нерестовищ водосховища, – поінформував Анатолій Лукіянчук. – На початок нересту найцінніші нерестовища Сулинської затоки при рівні води 79,89 метра були осушені на площі близько 1,8 тисячі гектара. Ці обставини вплинули на природне відтворення цінних промислових видів риби – ляща, плитки, судака. Більшість цих видів риби нерестилася в несприятливих умовах. Нерест на Кам’янському водосховищі відбувався у задовільних умовах. Погодні умови були стабільними, що сприяло проходженню нересту. Рівень води коливався в межах норми – 63,86 – 64,35 метра.

– Питання охорони водних біоресурсів дуже серйозне. Потрібно проаналізувати, чому трапилася ситуація з низьким рівнем води й зробити відповідні висновки, – наголосив т.в.о. голови облдержадміністрації Олег Пругло. – Крім того, безумовно, нинішні штрафи не дуже лякають тих, хто займається промисловим виловом риби. На це потрібно реагувати й звертатися до Верховної Ради щодо збільшення штрафів.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації

 

Наверх ↑